Образа на маму – що робити і як знайти сили прийняти
Усе починається зі слова. У прямому сенсі. Розмова – найкращий засіб для вирішення конфліктів, образ, недомовленості. Якщо є, звісно, така можливість. І я маю на увазі і розмову з батьками, і розмову із собою…
Почнемо із самоопрацювання. Приготуйтеся до того, що на це може піти багато часу – тижні, місяці, іноді роки. Не здавайтеся, проблему можна розв’язати. Головне – поступово працювати над собою.
Перше, що потрібно зробити, – прийняти свої почуття. Що у вас вирує – жалість до себе, образа, заздрість, ревнощі, злість? Проговорюйте, записуйте, як є: “Я визнаю, що відчуваю злість на маму. Так, я усвідомлюю це і приймаю своє почуття”.
Другий крок – згадати неприємну подію, пов’язану з батьком, і спробувати стати вже з дорослого погляду в його позицію. Зрозуміти мотивацію. Можливо, тут до вас прийде усвідомлення, що ви б самі на місці мами, тата так вчинили. Ще раз хочу звернути вашу увагу на дорослу позицію. Побудьте спостерігачем. Уявіть, що ви дивитеся на ситуацію з боку і ви вже дорослий. Не важливо, пробачите ви всіх уже на цьому етапі чи ні, тут головне – подивитися альтернативним поглядом.
Третє – та сама розмова. Якщо є можливість поговорити особисто, це дорогого коштує. Багатьом пощастило менше, їхніх батьків уже немає в живих. Тоді говорити потрібно з образом, зі спогадом. Детально розповісти про свої почуття, причини образ. На цьому етапі часто розкриваються обставини, які з негативних перейдуть у розряд «але ж я могла б сама зробити по-іншому, сказати інше».
Часто після розмови тет-а-тет настає довгоочікуване полегшення. У процесі може виникнути бажання поплакати, навіть посміятися над минулим – це нормально. Головне – не йти в негатив. Якщо ви відчуваєте, що закипаєте, розмову необхідно перенести. Взаємні докори і крики ще більше зміцнять позицію непрощення.
До речі, трапляється, що ми самі себе обманюємо, що хочемо пробачити батьків, а насправді просто вкотре шукаємо можливість висловити всі свої претензії в ультимативній формі. У такій ситуації мета – нав’язати свою правду, позицію, а не знайти компроміс. Щоб не потрапити в цю пастку, поверніться до етапу номер 2. І чесно зізнайтеся собі, чого ви насправді хочете – пробачити й відпустити чи виплекати свою образу.
Повертаємося до єднання із собою. Медитації за допомогою візуалізації образ дуже добре допомагають нашому мозку змінити суб’єктивну реальність. Уявіть собі, що ваші негативні емоції зібралися на одному великому кораблі, ви залишаєтеся на березі, а корабель йде кудись далеко за горизонт. Вимикайте світло, ставте розслаблюючу музику і повторюйте про себе або вголос: «Відпускаю образи минулого, відпускаю злість на маму/тата, живу далі, минуле залишається в минулому. Я інша людина, тією людиною, якою я була тоді, я вже не буду». Попрактикуйте деякий час. Стане безперечно легше, бо наш мозок має прийняти це послання за нову істину.
Далі рекомендую сфокусуватися на власному розвитку, прийнявши думку, що будь-які події минулого не мають стосунку до того, що з вами відбувається зараз, ваші цілі та бажання не мають залежати від образ на маму. Вам не потрібно нікому нічого доводити. До речі, про доведення. Ви, напевно, знаєте людей, які дуже багато чого домоглися в житті, тому що намагалися довести мамі чи татові, що вони можуть, вони найкращі. Результати хороші, але мотивація неправильна, що часто призводить до ситуації, коли все є – і гроші, і обожнювання, і любов, – але щастя, гармонії людина не відчуває. Саме тому психологи завжди ЗА прощення і відпускання, сепарацію від батьків у будь-якому зрілому віці.
Професійна допомога. Якщо ви зізналися собі в ситуації чесно і не можете впоратися з нею самі, це теж нормально. Звертайтеся до психологів, коучів, ідіть у терапію. Одиниця завжди краща за нуль. Будь-який крок у бік прийняття і прощення – це ваша вигода, шлях до свободи від гнітючих емоцій.
Відкрийте більше з UKR24
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
Коментарі