Метааналіз показав, хто з дітей частіше стає улюбленцем батьків
Група американських дослідників розглянула кілька десятків наукових робіт на тему батьківського фаворитизму.
Вони зробили це для того, щоб розібратися в нюансах цього психологічного явища і з’ясувати, як ставлення батьків до дітей пов’язане з різними факторами, зокрема черговістю їхнього народження, віком, статтю і рисами особистості.
Під батьківським фаворитизмом зазвичай розуміють навмисну або неусвідомлювану перевагу когось із дітей у сім’ї, що може виражатися в більшій теплоті та турботі з боку батька або матері, наданні дитині більших привілеїв, підтримки тощо.
У минулих дослідженнях неодноразово зазначалося, що подібне диференційоване ставлення батьків може мати негативні наслідки для дітей, особливо для тих, кого менше люблять. Водночас дані про те, хто з дітей частіше опиняється у «фаворитах» і «аутсайдерах», нерідко різняться. Спробувати систематизувати те, що про це йдеться в науковій літературі, вирішив фахівець у галузі сімейної психології з Університету Брігама Янга (США) Александер Дженсен разом із колегою Маккелл А. Йоргенсен-Веллс з Університету Західного Онтаріо (Канада). Їхня робота вийшла в журналі Psychological Bulletin.
Для метааналізу вчені відібрали статті з рецензованих наукових видань і дисертації про батьківський фаворитизм, загалом 30 робіт. В оглядовому дослідженні, яке сумарно охопило понад 19 тисяч учасників, автори простежили за зв’язком між характеристиками дітей і відмінностями у ставленні до них з боку батька або матері в поєднанні з супутніми факторами, включно зі статтю батьків, їхнім віком та іншими.
Більша прихильність батьків до когось із дітей може проявлятися по-різному: у манері спілкування з дитиною, у тому, скільки грошей на неї витрачають і як сильно контролюють. Дослідники розглянули п’ять сфер вираження фаворитизму: загальне ставлення, позитивна і негативна взаємодія, розподіл матеріальних ресурсів і контроль.
Передбачалося, що огляд виявить схильність матерів благоволити дочкам, а батьків – синам. Але за результатами метааналізу вчені встановили, що дочки частіше бувають улюбленицями в обох батьків.
Оцінка з погляду особистісних характеристик, що входять до «Великої п’ятірки», засвідчила, що батьки схильні краще ставитися до дітей із вираженими рисами «доброзичливість» та «сумлінність» (також «свідомість»), яким властиві дружелюбність та зговірливість, відповідальність та організованість.
Розглянувши черговість народження, психологи виявили тенденцію давати старшим синам і дочкам більше свободи й автономії. Водночас у деяких випадках виявлялася схильність тепліше ставитися до молодших дітей.
Загалом огляд підтвердив комплексний характер батьківського фаворитизму і роль у цьому явищі безлічі чинників. Однак учені підкреслили, що дослідження дало змогу встановити лише кореляції, а не причинно-наслідковий зв’язок.
Психологи висловили сподівання, що їхні висновки спонукають батьків бути уважнішими у стосунках із дітьми та прагнути, щоб усі вони рівною мірою відчували любов і підтримку. Посилаючись на попередні роботи, дослідники нагадали, що в обділених батьківською теплотою дітей надалі можуть виникати проблеми з психічним здоров’ям і труднощі в сімейних стосунках.
Раніше в іншій статті канадські вчені на великій вибірці людей показали, що дорослішання в сім’ї з кількома дітьми може сприяти розвитку таких якостей, як чесність і прагнення до співпраці.
Відкрийте більше з UKR24
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
Коментарі