Осіннє рівнодення знаменує собою початок астрономічної осені в Північній півкулі

Цей день щороку випадає на 22 або 23 вересня. Саме в цей день у Північній півкулі починається астрономічна осінь. Потім світловий день на північ від екватора стає коротшим за ніч, а на південь від екватора – відповідно, довшим. Як можна зрозуміти з назви, цього дня тривалість дня і ночі рівні.

У 2024 році день осіннього рівнодення випадає на 22 вересня. Відомий навіть точний час – 12:43 за всесвітнім часом.

День осіннього рівнодення знаменує собою початок астрономічної осені в Північній півкулі – у Південній півкулі, відповідно, починається весна. Саме в цей день тривалість дня і ночі рівні, Сонце на всіх широтах сходить точно на сході, а заходить точно на заході. На полюсах же половина сонячного диска рухається по колу вздовж горизонту.

Крім осіннього є також день весняного рівнодення, у 2025 році він припадає на 20 березня. Крім того, безпосередньо із Сонцем пов’язані ще два дні на рік – дні зимового (21 грудня) і літнього (21 червня) сонцестоянь.

У день осіннього рівнодення Сонце, рухаючись екліптикою – траєкторією видимого річного руху світила по великому колу небесної сфери, – переходить із Північної півкулі в Південну.

Двічі на рік – у дні весняного та осіннього рівнодень – Сонце перебуває прямо перпендикулярно екватору Землі. Через це в ці дні обидві півкулі планети однаково освітлені, а межа дня і ночі проходить по полюсах.

Час світлового дня і ночі в ці два дні однаковий. Однак повної тотожності тривалості дня і ночі формально не існує: день у момент рівнодення буде на кілька хвилин довшим через особливості заломлення сонячного світла.

Чітких дат весняного й осіннього рівнодення немає, вони можуть зсуватися на один-три дні. Після осіннього рівнодення світловий день у Північній півкулі почне стрімко скорочуватися.

Але при цьому осінь і зима в Північній півкулі на тиждень коротші, ніж у Південній. Кількість днів від весняного до осіннього рівнодення дорівнює 186, а від осіннього до весняного – 179 діб. Це пов’язано з тим, що під час зими в Північній півкулі планета рухається навколо Сонця швидше, ніж під час зими в Південній півкулі.

Слід зазначити, що осіннє рівнодення випадає на 22 вересня тільки в Північній півкулі, у Південній, відповідно, буде весняне рівнодення.

Тобто в Австралії, південній частині Африки, на півдні американського континенту, в Антарктиці після 22 вересня день ставатиме довшим за ніч, а погода почне поліпшуватися.

Погодні прикмети на день осіннього рівнодення – якщо день видавався сонячним, то було прийнято вважати, що затяжні дощі та холоди прийдуть дуже нескоро.

Згідно з прикметами, чим сухіший і тепліший вересень, тим пізніше прийдуть справжні осінь і зима.

Якщо цього дня верба скидає листя, то слід готуватися до холодної зими.

Крім того, своєрідним індикатором майбутньої зими вважалася горобина. Чим більше було ягід у гронах горобини, тим суворішою мала бути зима. Також цього дня було прийнято зривати і розкладати між вікнами грона горобини. За повір’ями, це допомагало захистити дім від злих духів. Зокрема, вважалося, що саме нечисті сили насилають на людей безсоння.

Чого не можна робити в день осіннього рівнодення? Прийнято вважати, що цей день потрібно провести якомога спокійніше. На осіннє рівнодення не заведено братися за нові починання, справи і проєкти, здійснювати великі покупки. Крім того, вважається, що не варто затівати ремонт, сваритися і сваритися з оточуючими. Також важливо проявляти гостинність і не відмовляти нікому в допомозі.

За старих часів приблизно до цього часу закінчувалися польові роботи – селяни завершували збір врожаю. Ще в дохристиянську епоху в цей час язичники дякували природі і просили її про родючість.

Раніше цього дня було заведено пригощати гостей пирогами з капустою і брусницею.

Як різні народи відзначали свято Сонця? Пов’язані з Сонцем дати особливо шанували в давнину. У 20-х числах вересня різні народи світу, зокрема і слов’яни, відзначали свята, пов’язані зі збором врожаю і закінченням польових робіт.

Наприклад, стародавні кельти відзначали свято Мабон – день урожаю і дозрівання яблук. Мабон входив до переліку восьми свят так званого Колеса року – стародавнього календаря, в якому ключові дати якраз ґрунтуються на змінах положення Землі по відношенню до Сонця.

Кельтські традиції збереглися в європейській культурі дотепер, наприкінці вересня в багатьох країнах континенту проводять свята і фестивалі, присвячені закінченню збору врожаю. Знаменитий Октоберфест у Німеччині теж можна віднести до цього типу святкувань.

Також традиційно вважається, що Стоунхендж на території сучасної Англії був побудований древнім населенням цієї землі для обрядів, присвячених Сонцю. Уже в наші дні до цього пам’ятника старовини з’їжджаються шанувальники язичницьких культів і проводять там свої збори.

В Японії дні осіннього і весняного рівнодення з кінця XIX століття мають статус державних свят. У ці дні прийнято поминати покійних і відвідувати місця поховань. Крім того, у дні поминання покійних не прийнято їсти страви з м’яса – тільки рисові коржі та страви з бобових.

Стародавні майя також з повагою ставилися до цього знаменного дня. На території сучасної Мексики, в місті Чичен-Іца на півострові Юкатан, розташована піраміда Пернатого змія (Кукулькан). На сходах піраміди в дні рівнодення Сонце створює чудернацькі візерунки зі світла й тіні, які в певний момент складаються в зображення цього самого змія.

Є повір’я, що якщо перебувати на вершині піраміди в той час, як на сходах з’являється світлова ілюзія, і загадати бажання, то воно обов’язково збудеться. Тому двічі на рік натовпи туристів намагаються потрапити на вершину піраміди.

Схоже явище можна спостерігати і у Франції. У дні весняного та осіннього рівнодення зелений промінь із вітража собору в Страсбурзі падає на фігуру Ісуса Христа. Це явище також слугує магнітом для туристів з усіх кінців світу.