Бути найкращим – амбітне завдання, яке вітається суспільством. Але не все так райдужно.

📜КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ

• Перфекціоніст прагне до досконалості в усьому, пов’язуючи самооцінку з досягненнями, але це може призводити до стресу і вигорання.
• Хоча перфекціоністи цінуються як старанні працівники, вони часто страждають від самокритики, нездатності завершити завдання і делегувати їх, що може негативно впливати на ефективність і відносини в команді.
• Рекомендуємо розрізняти здоровий і невротичний перфекціонізм, зміцнювати самоцінність і працювати над внутрішніми опорами для подолання деструктивних аспектів перфекціонізму.

Прагне все зробити ідеально

Перфекціоніст – це звучить гордо. Він не з тих, хто робитиме щось абияк. Однак навіть у прагненні до ідеалу є свої підводні камені.

Хто такий перфекціоніст? Головна академічна директорка Fullmind, засновниця Progressive School, ведуча подкасту «Навчання не може чекати», педагог Хейлі Спіра-Бауер пояснює:

Перфекціоніст – це той, хто не лише прагне до досконалості, а й часто пов’язує свою самооцінку зі своїми досягненнями.

Якщо не виходить досягти досконалості в роботі, хобі, спорті, сім’ї, то в деяких випадках людина може почуватися нікчемною, звичайною, почуватися як усі або так, начебто нічого не досягла, тобто знецінює свої минулі здобутки. Перфекціоністи – це люди, які зациклені на тому, щоб зробити те, що вони роблять, ідеально, коментує ліцензована консультантка онлайн-програми MFT, магістр клінічної/консультативної психології Шенелла Карунаратне.

Цінний працівник

Перфекціоністи зосереджуються на незначних деталях, навіть якщо вони видаються непотрібними, аж до того, що перевіряють і переробляють найдрібніші аспекти вдесяте, щоб переконатися, що це саме те, що потрібно, говорить про позитивний момент перфекціонізму сертифікований лайф-коуч у Handy Rubbish Брайан Девіс. Вони наполегливо і постійно працюють над собою в найнезначніших речах.

Це цінні працівники, бо вірогідність досягнення ними результатів, які перевищують очікувані стандарти, не лише робить їх ефективнішими, а й робить позитивний внесок у кінцевий продукт. Відточений перфекціонізм – виграшний момент для клієнтів і команд, які цінують високоякісні результати, що вимагають великої концентрації, підкреслює кар’єрний тренер в Amazing Move Джеймс Вайт.

Бореться із самокритикою та розчаровується в собі

Перфекціоністи часто встановлюють у своїй роботі критерій «без помилок» і прагнуть його досягнення. Такого роду амбіції можуть бути конструктивними, але їх доволі важко підтримувати, попереджає кар’єрний коуч, власниця Stingray Villa Сільвія Люпоне.

Перфекціонізм відноситься до бажання досягти максимально можливих очікувань, підкреслює фахівець з управління ефективністю в компанії GoRubbishGo Деніел Андерсон:

Ця реакція поширена серед перфекціоністів, які рідко приймають якийсь результат, окрім ідеального, і часто відкидають досить хороший.

Зовні вони здаються амбітними, але якщо є щось, з чим вони борються, то це зі звільненням від самокритики, розкриває темну правду перфекціонізму кар’єрний тренер, засновник Insurranks Ідан Охайон.

Навіть якщо вони досягають позитивних результатів, їхня планка настільки висока, що майже завжди призводить до розчарування, наголошує Браян Девіс. Ідеальними бути складно.

Схильний до стресу і вигорання

Перфекціонізм – палиця з двома кінцями, попереджає педагог Хейлі Спіра-Бауер:

З одного боку, він може спонукати людей досягати видатних результатів і підтримувати високу якість роботи. З іншого боку, веде до стресу, вигорання і паралізуючого страху невдачі.

Вони рідко бувають задоволеними, майже ніколи не святкують перемог, бо ідеал – це те, до чого можна прагнути нескінченно. Через це перфекціоністи весь час перебувають у стресі.

Постійне прагнення до високих стандартів є дуже виснажливим і забирає багато часу, що може призвести до вигорання, підтверджує Браян Девіс.

Перфекціонізм має емоційну ціну, і спроба зробити досконалість передумовою досягнення мети є згубною, якщо стрес стає стримувальним фактором або перешкоджає досягненню мети, резюмує Деніел Андерсон.

Не може закінчити роботу і делегувати завдання

Люди з високим ступенем перфекціонізму завершують роботу і повертаються до неї знову і знову, щоб відповідати встановленим ними критеріям, через що вони часто втрачають координацію в часі, каже Джеймс Вайт.

Психолог Шенелла Карунаратне зазначає ще один негативний момент: Часто я бачу, як перфекціонізм проявляється в людей, які ніколи не можуть просто так щось зробити. Вони можуть витрачати дуже багато часу на виконання завдань або взагалі не мати змоги їх закінчити. Перфекціоністи можуть грішити прокрастинацією через страх не відповідати високим стандартам, надмірно доопрацьовувати роботу або уникати завдань, успіх яких не гарантований, зазначає педагог Гейлі Спіра-Бауер.

Також перфекціоністи зазнають великих труднощів у делегуванні завдань, оскільки вважають, що такого стандарту може бути досягнуто, але тільки ними самими. Це почуття контролю може ускладнити спільну роботу, попереджає кар’єрний тренер у Handy Gardeners Метью Вілсон.

Невротичний перфекціонізм заважає жити

Умовно можна виокремити здоровий перфекціонізм і невротичний:

Здоровий перфекціонізм – бачити свої помилки і провали, іноді засмучуватися через них, але намагатися на це впливати. Порівнювати себе не з кимось із «Інстаграма», а з самим собою минулим. Бачити свої недоліки і працювати над ними. Невротичний перфекціонізм – працювати на знос, так, що кров з носа і піт з чола. Ніякого відпочинку! Мені потрібен результат, не важливо як, головне – досягти примарного ідеалу. Усе, що зроблено, недостатньо добре.

Здорового перфекціонізму позбуватися не варто, а от із невротичним працювати слід, наголошують психологи. Ось деякі симптоми, характерні для перфекціоніста:

• підвищена тривожність;
• запальність, спалахи агресії через звичайні та побутові проблеми;
• біль у тілі, безсоння; розлад шлунково-кишкового тракту;
• зацикленість на одному й тому самому;
• апатичний депресивний стан;
• «помилка» дорівнює «фатальності».

Також будь-який глухий кут або перешкода оцінюється критикою на свою адресу. Розвинена звичка знецінювати досягнуте. Якщо знайшли в себе 3 і більше рис, то ви перфекціоніст.

Потребує самоцінності та внутрішніх опор

Як побороти перфекціонізм?

Ось кілька порад:

Дуже важливим є зміцнення самоцінності. Чи маю я право бути собою? Я можу бути крихкий, можу закінчитися в якийсь момент життя… а на це я маю право? Слід подумати над тим, чи оцінював тебе хтось настільки справедливо, наскільки тільки можна? Хто дивився на тебе, що робиш д/з, плачеш, хворієш, але робиш його. А цінність твоя в цьому д/з? Якщо ні, то в чому тоді?

Важлива підтримка, розуміння того, що ти не один, тебе не оцінюють і приймають усяким: сумним, веселим, поганим, добрим, злим, милим. Ось що формує опору, а самоцінність і внутрішні опори катастрофічно потрібні перфекціоністу. Потрібно замислитися над такими запитаннями: Чи маю я право бути собою? Чи є щось у житті цінне для мене? Чи подобається мені проживати життя? Чи маю я право на слабкість? Глибокий перфекціонізм потребує тривалої роботи. Перфекціоніст хоче все зробити сам, але тут якраз і потрібен психолог. Перфекціонізм має позитивні й негативні сторони. Підтримуйте прагнення до кращої версії себе і викорінюйте те, що чинить деструктивний вплив на життя в різних його проявах.